Пекучий перець чилі це, мабуть, найгостріша з усіх відомих приправ. Щоб домогтися не тільки пекучості, але й аромату, багато воліють самостійно робити порошок з цього сорту перцю, попередньо підсушивши його. Для сушіння відбирають перець з рівною забарвленням - або зелений, або червоний, без будь-яких цяток, пошкоджень. Якщо на перці є крапочки, особливо оранжево-жовтого кольору, це говорить про те, що починається процес псування. Перед сушінням перчики протріть вологою ганчіркою, якщо є сильні забруднення, то сполосніть під холодною проточною водою. Сушити перець чилі можна одним із двох способів, вибір залежить від подальшого використання перцю. якщо ви плануєте надалі використовувати його в цілому вигляді, то перець потрібно сушити цілком, підвісивши стручки в добре провітрюваному приміщенні. Якщо вам потрібен порошок, то перчики розрізають ножицями або розривають руками вздовж, видаляючи все насіння. Всі видимі прожилки і черешки від стручка відокремлюють. Потім перець розрізають ножицями на невеликі шматочки. Найкраще сушити перець на відкритому повітрі на сонці, розклавши тонким шаром на решітці або на деку. Періодично перевертають для рівномірного просушування. Добре висушений перець сильно зморщується, колір стає більш насиченим, яскравим. Висушений перець перемелюють в порошок і зберігають в щільно закритій банці. Щоб зберегти пряний і свіжий ефект, порошок рекомендується зберігати в морозилці.
Пекучий перець чилі це, мабуть, найгостріша з усіх відомих приправ. Щоб домогтися не тільки пекучості, але й аромату, багато воліють самостійно робити порошок з цього сорту перцю, попередньо підсушивши його. 
